Класифікація ігрових жанрів

Жанри та стилі відеоігор. Які вони сьогодні?
В інтернеті можна знайти масу досить суперечливої ​​інформації на цю тему. Чому так відбувається? Чому на сьогоднішній день немає єдиної класифікації жанрів? Постараємося відповісти на ці запитання у нашій статті. Насамперед давайте розберемося, чому ж не існує єдиної класифікації ігор. Все дуже просто - ринок відеоігор наддинамічний, він постійно змінюється та зростає. Розробники часто міксують жанри між собою, створюючи нові оригінальні напрямки. Технологічні рішення дозволяють створювати більш складні проекти і насичувати їх новими механіками, що веде до появи абсолютно нових жанрів. Існуючі ж жанри постійно видозмінюються і вже далекі від свого первозданного вигляду. Саме тому класифікації постійно змінюються і буває складно стежити за ними.

Перша спроба систематизації відеоігор відбулася 1984 року. Геймдизайнер Кріс Кроуфорд створив зручну класифікацію для ігор свого часу. Всі ігри 70-80х років чудово описувалися простою шкалою, в якій було дві категорії: Skill-and-action і Strategy. Як ви розумієте, в наш час використовувати класифікацію "По Кроуфорду" просто неможливо, надто багато з того часу з'явилося жанрів та піджанрів, та й самі ігри стали зовсім іншими. Свої класифікації створювали не тільки люди, котрі займаються розробкою. Наприклад, в 1988 році психолог Олександр Шмельов запропонував відразу дві класифікації:
• Ігор за змістом завдань, поставлених перед гравцем – сюжетно-тематичну класифікацію;
• Гравців за спрямованістю їхньої діяльності - функціонально-психологічну класифікацію.
Його класифікації заслуговують на увагу, як мінімум, нестандартним підходом до питання: адже тільки він, крім самих ігор, класифікував і гравців. На першому місці у його функціонально-психологічній класифікації, випадково чи навмисно, винесено соціально-пристосувальну функцію, яка характеризується цільовою формулою: «Всі грають, і я не гірший за інших». Загалом, у його роботі можна знайти багато цікавих соціально-психологічних моментів, щось із поправкою на якийсь час, а щось актуальне і зараз.

Намагання створити свої класифікації робили ще не раз. Так, у 2003 році з'явилася класифікація “По Аарсету, Сметстаду та Суннано”. Класифікація вийшла дуже цікавою, тому що автори, спираючись на існуючі соціальні класифікації, постаралися передбачити, які жанри ігор, можливо, будуть створені в майбутньому. Робота вийшла досить складною, але дуже захоплюючою, адже в ній вони використовували модель на основі 13 базових вимірювань:
• Три описували простір
• Три - час;
• Одне (з урахуванням двох допоміжних) — структуру гравця;
• Шість - характеризують правила та керування.
Завдяки супровідній таблиці можна "обчислити" опис гри за заданими характеристиками. Наприклад, якщо вибрати групу “Space”, вимір “Perspective” і значення “Onmi-present”, ми отримаємо цілком зрозуміле пояснення: Гра, де ігровий простір вільно оглядається.

А ось у 2006 році з'явився класифікатор класифікаторів:) Томас Епперлі у статті “Дослідження жанрів ігор” зазначив, що наразі у питаннях класифікації ігор існує два конфліктуючі між собою підходи. Так він розділив класифікації та, відповідно, своїх колег на два види:
• Лудологів, які акцентують свою увагу на механіці гри;
• Нарратологи, що акцентують свою увагу на зовнішньому вигляді гри.
Наприкінці статті говорилося, що найконструктивнішим підходом буде об'єднання цих двох підходів для більш точної та детальної класифікації.

Було ще безліч спроб створити унікальну та єдино вірну класифікацію. Ігри пропонували класифікувати за ігровими платформами та операційними системами, їх ділили на оповідні і не оповідні, однак без цього важкого шляху ми не прийшли б до тієї самої, нехай і трохи різної в різних джерелах, звичної нам базової класифікації:
• Action
• Simulation
• Strategy
• Role-playing
• Adventure
• Sport
• Card
• Puzzle
Зрозуміло, існують ще змішані жанри та піджанри, але про це ми розповімо вже у нових статтях:)